Птахівництво

До домашніх птахів належать кури, качки, гусаки, індички, цесарки, голуби, канарки й ін. Більшість із них людина розводить із метою одержання м’яса, яєць, пір’я й пуху. Найбільше значення в її господарстві мають кури. Вони дають велику кількість яєць, смачне м’ясо, можуть утримуватися на обмеженій території.

Домашні кури пішли від диких банківських курей, що живуть і в наш час у лісах Індії, Бірми й Малайського архіпелагу. У процесі одомашнювання й спеціальної роботи з виведення нових порід значно зросла продуктивність курей. їхня яйценосність збільшилася з 8—12 яєць (у дикої банківської курки) до 200 і більше яєць у рік. Маса курей деяких сучасних порід досягає 4—5 кг (маса дикої банківської курки всього близько 800 г).

У наш час існує безліч порід курей. За своєю господарською цінністю вони поділяються на яйценосних, м’ясних і спільного використання (курей змішаної продуктивності). Розводять в основному яйценосних і курей спільного використання.

Щоб курчата добре росли й розвивалися, а кури несли більше яєць, відгодівля вихованців птахофабрик здійснюється за спеціально розробленими раціонами, які включають зернові корми, вітамінну траву або трав’яне борошно, корми тваринного походження, мінеральні речовини (особливо такі, що містять солі кальцію). Способом штучного освітлювання встановлюється необхідна тривалість дня.

За числом вирощуваних сільськогосподарських птахів друге місце після курей посідають домашні качки. Вони пішли від дикої качки- крижня, що у наш час дуже поширена в Європі, Африці, Азії й Америці. Качок розводять'переважно в місцях, де є ріки, ставки й озера.

Домашні гуси пішли від дикої сірої гуски (європейські породи) і сухоноса (китайські породи). Домашні індички родом з Мексики. Предок їх — дика індичка, що живе в лісах центральної й південної частини Північної Америки. Найбільші з вирощуваних порід — бронзові індички. Маса індика буває до 16 кг, індички — до 9 кг.